чекаю дня коли

Вже й небо . А стел все нема.

усе життя з камнням говорили.

Були т руки в саднах  в рубцях

тьмянли фрески  пручались брили.

Блукали руки десь на манвцях,

¶ одвернувся: все було погано.

Вн Богом був. ¶ вн створив свй свт.

Смертельна туга плакала органно,

Йому приснився жилавий грант.

Йому лизали руки еплоги.

...Вн був старий. Старий вн був. Помер.

Уже вершина, де ж мо дороги?

¶ як злякаюсь: а куди ж тепер?!

¶ як захочу, щоб вона сконала.

О, як тод, мабуть, я затужу!

оця строфа, нарешт, досконала.

Чекаю дня, коли соб скажу:

Чекаю дня, коли соб скажу (Лна Костенко)

ЖДУ ТОГО ДНЯ перевод с украинского

ЖДУ ТОГО ДНЯ перевод с украинского (Петр Голубков) / поэтические переводы / Стихи.ру - национальный сервер современной поэзии